Lewis & Short

2. dēfunctus, ūs, m. [defungor], death, Tert. adv. Velent. 26.

• ...
• dēfrŭto
• dēfrŭtum
• dēfŭga
• dēfŭgĭo
• dēfŭgo
• dēfulgŭro
• dēfunctĭo
• dēfunctōrĭus
• dēfunctōrĭē
• dēfunctus
• dēfunctus
• dēfundo
• dēfungor
• dēfūsĭo
• dēfŭtūtus
• dēgĕner
• dēgĕnĕro
• dēgĕro
• dēglā̆bro
• dēglūbo
• ...