Lewis & Short

dēfunctĭo, ōnis, f. [defungor] (eccl. Lat.).

1. I. Execution, performance: cordis, Salvian. Gub. Dei, p. 28.
2. II. Death, Vulg. Sir. 1, 13.

• ...
• dēfrŭor
• dēfrusto
• dēfrŭtārĭus
• dēfrutārium
• dēfrŭto
• dēfrŭtum
• dēfŭga
• dēfŭgĭo
• dēfŭgo
• dēfulgŭro
• dēfunctĭo
• dēfunctōrĭus
• dēfunctōrĭē
• dēfunctus
• dēfunctus
• dēfundo
• dēfungor
• dēfūsĭo
• dēfŭtūtus
• dēgĕner
• dēgĕnĕro
• ...